Познаю величие Твоё и трепещу…
От суеты и пошлости бегу, Тебя ищу
В мерцании звезды далёкой света.
И только от Тебя я жду ответа,
Зачем сейчас и здесь живу?
Осознаю своё ничтожество вполне,
Как мелок мой мирок, как он убог.
И терпеливо объясняешь глупой мне,
Я – лишь подобие, Ты – БОГ!
Здесь и сейчас живу, чтобы Тебя любить!
Молитвы чуткий камертон – на монитор Небес!
От страхов ложных нет следа, пускай боится бес!
Ты - Альфа и Омега, начало и конец!
Ты - белоснежный саван и свадебный венец!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
